Фразеологічний словник української мови

ВВІРИТИСЯ

вві́ритися нога́м. Швидко побігти, втекти. — Данилко прослизнув до другої землянки і, коли вже не стало чути кроків, ввірився ногам (П. Панч); — Сльоза, почекай. Та же я зостаюся сама! Але Сльоза, увібравши голову в гострі плечі, ніби переляканий заєць, уже ввірився ногам (П. Панч).

  1. ввіритися—I див.i вврятися.II див.i увритися II....Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
  2. ввіритися—ввритися дслово доконаного виду довритися ввритися дслово доконаного виду переконатися...Орфографічний словник української мови
  3. ввіритися—ДОВРЯТИstrong кому ставитися до когось з доврям ДОВРЯТИСЯstrong ВРИТИstrong ЙНЯТИ ВРУstrong ВРИstrong ПОКЛАДАТИСЯstrong на кого ЗВРЯТИСЯstrong на кого НАДЯТИСЯstrong на к...Словник синонімів української мови
  4. вві́ритися1—ВВРИТИСЯ див. вврятися. ВВРИТИСЯ див. увритися. Словник укрансько мови в тт. АН УРСР. нститут мовознавства за ред. . К. Блодда. К. Наукова думка . Т. . С. ....Словник української мови в 11 томах
  5. ввіритися—ВВРИТИСЯstrong див. вврятися див. увритися...Словник української мови у 20 томах