Фразеологічний словник української мови

АНТИМОНІЙ

розво́дити антимо́нії (антимо́нію), несхв. Займатися пустою балаканиною, непотрібним пишномовством. Виступи робітників були короткими. Аматорам поговорити просто не давали розводити антимоній (Ю. Шовкопляс); — Не думати, а діяти треба, товаришу сержант! Діяти відповідно до вимог статутів, не розводити антимонію (М. Ю. Тарновський); — Батьку! Та що ми з ним антимонію розводимо? — колихнувся натовп (О. Гончар).

  1. антимоній—мен. чол. родувд словаem антимонямен. жн. роду...Большой украинско-русский словарь
  2. антимоній—ю ч.i Те саме що антимон....Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
  3. антимоній—антимонй менник чоловчого роду...Орфографічний словник української мови
  4. антимоній—АНТИМОНЙ ю ч. хм.Те саме що сурмаstrong .По клькох скоках вона спинилась на доржц пднсши мов з металу виковану струнку нжку й дивилась з нмим запитом очима неначе пдмальо...Словник української мови у 20 томах
  5. антимоній—ю ч. Те саме що антимон....Толковый словарь украинского языка