Філософський енциклопедичний словник

ЦІННІСТЬ

ЦІННІСТЬ - термін, що позначає належне та бажане, на відміну від реального, дійсного. Першим кроком до розуміння природи Ц. було усвідомлення того, що з'ясування поняття реальності та істини не дає відповіді на питання - що таке Ц. Істина відповідає на питання - якою є реальність, Ц. відповідає на питання - що є, бажаним або яким щось повинно бути. Відкриття неможливості вивести Ц. з опису того, що існує (і навпаки), належить англ. філософу Г'юму і стало відомим під назвою "закон Г'юма". Ця різниця між істиною і Ц. набула статусу як проблеми "фактичного - ціннісного". У філософії XX ст. робилися і робляться спроби подолати прірву, яка роз'єднує світ емпіричної реальності і світ Ц. Деякі із сучасних філософів не схильні вважати, що ця прірва є абсолютною. До кінця XIX ст. Ц. розглядали в контексті метафізики, теології або епістемології - тобто природа Ц. не вважалась особливою, а тому філософи не потребували особливого терміна для позначення Ц. XX ст. успадкувало дві основні групи концепцій стосовно пояснення природи Ц. - об'єктивістську та суб'єктивістську Л. інію об'єктивістського розуміння Ц. започаткував Платон: він розумів ідею добра як таку, що в принципі не відрізняється від інших ідей, а, отже, не відрізняється і від істини; винятковість цієї ідеї полягала в тому, що, з погляду Платона, вона увінчує ієрархію всіх інших ідей. У середньовічній томістській теології Ц. вважалися ідеями, які Бог привніс у світ внаслідок акту творення світу та через явлення Христа - зокрема через Божий Заповіт. На противагу античній та середньовічній філософії, в новочасній філософії утвердилося переважно суб'єктивістське розуміння Ц.: у відповідності з цим поглядом Ц. належать до психічних об'єктів - їх джерелом є наші бажання, інтереси, почуття, ставлення. Ця лінія розуміння природи Ц. включає цілу низку видатних філософів Нового часу та поч. XX ст.: Гоббс, Спіноза, Ляйбніц, філософи-утилітаристи, Майнонг, Перрі, логічні позитивісти (Рассел,Айєр), Стівенсон. Усі ці філософи запропонували дещо відмінні варіанти суб'єктивістського розуміння Ц.: джерелом Ц. є бажання і задоволення (утилітаристи), інтереси (Перрі); Ц. є прихованими веліннями або командами (Рассел), джерелом Ц. є почуття (т. зв. емотивізм - Айєр, Стівенсон). До суб'єктивістського розуміння Ц. схилялися також прихильники прагматизму: серед них особливо важливий внесок у теорію Ц. зробив Дьюї. Суб'єктивістська концепція Ц. містить в собі загрозу релятивізму та нігілізму. Початки об'єктивістського розуміння Ц. знаходять у нім. філософа Лотце, а у XX ст. найвідомішими його речниками є Шелер та Гартман. Але передусім критика емпіричного реалізму, позитивізму та психологізму з боку Гуссерля значною мірою підважила переконливість суб'єктивістської концепції цінностей. Це стало підставою для розвитку об'єктивістської концепції Ц., найвідомішим речником якої на засадах феноменологічного підходу став Шелер. Він виходив з того, що послідовна теорія Ц. може бути тільки апріорною: бо на основі того, що люди цінують, не можна обґрунтувати, що ж варте поцінування (люди часто цінують те, що не варте поцінування). Але крайня форма інтуїтивізму та апріоризму, і яку маємо в Шелера, на сьогодні зазнала серйозної критики. У філософії кін. XX ст. суперечка двох названих підходів до проблеми Ц. існує у вигляді певних тенденцій. Більшість сучасних філософів у поясненні природи Ц. прагнуть поєднати позитивні елементи обох підходів - як суб'єктивістського, так і об'єктивістського. Ц., за висловом Фрондізі, є результатом напруги між об'єктивним та суб'єктивним. Ця складність цінностей, поєднання в них різнорідних елементів спонукала Фрондізі пояснювати природу Ц. на основі поняття гештальту. Пояснюючи природу Ц., наголошують на різниці між Ц. та її носієм. Носій Ц. - це деяка основа, яка "тримає" на собі Ц., або субстрат, в якому вона втілена. Носієм Ц. може бути не тільки щось матеріальне (скажімо, тканина і фарби у живопису), а також психіка чи інтелект (напр. , почуття краси, любові, ідеї, поняття, розуміння). Поняття добра, справедливості, законності і т. д. є ціннісно навантаженими ідеями або поняттями, носієм Ц. у даному разі є розум, інтелект. Переважно Ц. поділяють на дві великі групи: "нижчі", або "матеріальні" Ц. (те, що задовольняє біологічні потреби) і вищі, або духовні Ц. Цьому поділу відповідає поділ на інструментальні або зовнішні Ц. (ті, що є засобом для утвердження інших Ц.) і самодостатні або, інакше, внутрішні Ц. Духовні Ц. є переважно внутрішніми, самодостатніми. Інструментальні (зовнішні) Ц. є засобами для утвердження інших Ц. Самодостатні Ц. володіють більшою мірою ознаками об'єктивних Ц.: їхнє буття як Ц. не залежить від того, цінуємо ми їх чи ні - від яких іде "заклик" шанувати та захищати їх; якщо не чують цього заклику, то наслідком цього є духовна деградація людей. За змістом духовні Ц. поділяють на релігійні, моральні, естетичні, політичні, правові та ін. Відповідно говорять про моральний, політичний та правовий нігілізм. Існує також поділ Ц. на індивідуальні, колективні (партикулярні) та універсальні. Універсальні або, інакше, вселюдські Ц. - це ті, що прийняті (чи мають перспективу бути прийнятими) різними народами, культурами, націями, цивілізаціями (напр. , права людини). Ц. партикулярні - це Ц. даного суспільства, самобутньої культури, нації, цивілізації. Зрозуміло, що універсальні Ц. існують як включені в контекст кожної із культур, націй чи цивілізацій. Однією із проблем є дослідження співвідношення та взаємопов'язаності між різними Ц. Ц. містять у собі спонукальний складник. Отож саме тому вони відіграють важливу роль у перетворенні реальності, що виконують роль підстави для дії: спрямовуючи індивідуальну і колективну дії, вони забезпечують граничні (останні) підстави для дії та діяльності. Ц. відіграють провідну роль в об'єднанні індивідів для спільних, колективних дій; є важливими у забезпеченні основи для єднання людей у нації, цивілізації чи навіть людства, оскільки це передбачає наявність деяких базових спільних Ц.В. Лісовий

цінність—мен. жн. родуценность являти собою цннсть представлять собой ценность...Большой украинско-русский словарь
цінність—ност ж.i Виражена в грошах вартсть чогонебудь цна. Посилка з оголошеною цннстюi. Мнова цннсть продуктуi. перев. мн. Те що ма певну матеральну або духовну вартсть. Цнний ...Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
цінність—цннсть менник жночого роду...Орфографічний словник української мови
цінність—цннстьност ор.em нсту...Орфоепічний словник української мови
цінність—цнст ност ор. нсту....Орфоэпический словарь украинского языка
цінність—Цннсть нности нност ннстю нност стей...Правописний словник Голоскевича
цінність—в соцальнй робот це поняття вживаться для позначення принципв норм що виражають моральноестетичн установки соцально роботи. англ. value нм. Wert m es e угор. rtk рос. це...Словник із соціальної роботи
цінність—вартсть ЦНА рч КОШТОВНСТЬ мн. ЦННОСТ культурн надбання моральн стандарти деали....Словник синонімів Караванського
цінність—ВАРТСТЬstrong позитивна яксть властивсть ЦННСТЬstrong ЗНАЧУЩСТЬstrong. Тод тльки дея набира вартост коли пороста тлом переводиться в життя М. Коцюбинський Велику цннсть у...Словник синонімів української мови
ці́нність—ЦННСТЬ ност ж. . Виражена в грошах вартсть чогонебудь цна. Посилка з оголошеною цннстю Мнова цннсть продукту. . перев. мн. Те що ма певну матеральну або духовну вартсть. ...Словник української мови в 11 томах
цінність—ЦННСТЬ ност ж. Виражена в грошах вартсть чогонебудь цна.Посилка з оголошеною цннстюМнова цннсть продукту. перев. мн. Те що ма певну матеральну або духовну вартсть.Творили...Словник української мови у 20 томах
цінність—.strong скарб скарби скарбона клейноди див. дорогоцннсть вартсть цна ценность вартсть...Словник чужослів Павло Штепа
цінність—м вартсть цна price value worth важливсть значення importance significance value worth коштовност мн valuables багатства скарби мн riches treasures визначення цнност v...Сучасний українсько-англійський юридичний словник ( І. Борисенко, В. В. Саєнко, Н. М. Конончук, Т. І. Конончук)
цінність—ност ж. Виражена в грошах вартсть чогонебудь цна. Посилка з оголошеною цннстюem. Мнова цннсть продуктуem. перев. мн. Те що ма певну матеральну або духовну вартсть. Цнн...Толковый словарь украинского языка
цінність—value....Украинско-английский бизнес словарь
цінність—gold price value worth...Украинско-английский юридический словарь
цінність—Value worthпоживна цннсть nutritional nutritive valueреальна цннсть real valueфамльна цннсть heirloom...Українсько-англійський словник
цінність—вартасьць цана...Українсько-білоруський словник II
цінність—Вартасьць...Українсько-білоруський словник II
цінність—вартасьцьцана...Українсько-білоруський словник
цінність—...Українсько-грузинський словник (Георгій Чавчанідзе)
цінність—Vrdi...Українсько-датський словник
цінність—em Культурн цнност...Українсько-китайський словник
цінність—Verdi...Українсько-норвезький словник
цінність—[cjnnist]...Українсько-польський словник
цінність—ност cenno warto культурн цнност wartoci kulturalne...Українсько-польський словник (Мар'ян Юрковський, Василь Назарук)
цінність—ценность...Українсько-російський словник
цінність—Valr vrde...Українсько-шведський словник
цінність—переоцнювати переоцнити вс цнност. Серйозно переосмислювати змнювати погляди уявлення т. н. Зараз ус ми опинилися в однаковому дуже важкому стан говорив цей погляд до...Фразеологічний словник української мови