Філософський енциклопедичний словник

ДЕМОКРАТІЯ

ДЕМОКРАТІЯ - тип держави або політичної системи управління, що ґрунтується на принципі народовладдя. Поняття "Д." змінювалося історично; у сучасних політичних концепціях його тлумачення також мають значні відмінності. Ці відмінності зазвичай пов'язані з відповіддю на два чільні питання: а) що позначають словом "народ"?; б) у який спосіб "народ" здійснює самоврядування? Вперше термін "Д." був уведений в обіг в Афінах у V ст. до н.е. Словом "народ" ("demos") тоді позначали частину дорослого населення міста-держави (поліса), яке мало право брати безпосередню участь в обговоренні питань, що стосувалися життя міста-держави (цієї участі були позбавлені раби, жінки та люди, що у будь-якому поколінні переселилися у місто-державу). Розмежування на загальні (суспільні, політичні) питання і такі, у розв'язанні яких особа має діяти, виходячи з особистого рішення, стало однією з важливих ознак демократії. Розуміння Д. як безпосередньої участі громадян у розв'язанні спільних справ (а це вимагало, щоб територія держави була невеликою) є характерним для Руссо. Одначе поява в Європі національної держави супроводжувалася тим, що поняття народу стало поняттям нації, а великі територіальні розміри новочасних держав зробили неможливою безпосередню участь великого загалу людей в управлінні. Внаслідок цих змін Д. набуває ознак "представницької". Цей новий тип Д. став предметом аналізу та різноманітних оцінок - позитивних, скептичних та різко негативних. На противагу переважно оптимістичній оцінці представницької Д. в ліберальній політико-філософській традиції, консервативна традиція наголошувала на таких її вадах, як індивідуалізм, утилітаризм, просвітницький конструктивізм (див. консерватизм). Різко негативна оцінка Д. була притаманна соціальній філософії марксизму, який вважав будь-яку державу знаряддям класового гноблення Н. егативно оцінювали представницьку Д. також прихильники анархізму, оскільки вважали, що за фасадом такої Д. приховане всевладдя бюрократичного централізму. Скептична оцінка представницької Д. характерна також для елітарних концепцій. Прихильники цих концепцій вважають, що вибір представників народу контролюється елітою або елітами - політичними, військовими, економічними, культурними тощо (див. еліта). Починаючи з серед. XIX ст. на Заході почав установлюватися сучасний тип Д., засад ничими прикметами якого є інституційний та ідеологічний плюралізм (вільне змагання різних політичних ідеологій). Суть інституційного плюралізму полягає у фактичному існуванні та узаконенні різноманітних асоціацій та автономних організацій. До останніх, окрім політичних (політичні партії, лобістські групи та інші групи тиску, незалежні центри політичного аналізу та політичної інформації тощо) належать також профспілки, автономні освітні, культурні, гуманітарні та ін. організаційні утворення. Той факт, що інститут представницької Д. різко зменшив число громадян, здатних брати безпосередню участь у виробленні та прийнятті політичних рішень, спонукав до появи ідеї (та відповідної практики), відомої під назвою "Д. участі". Суть цього різновиду Д. полягає в орієнтації на те, щоб якомога більше рішень, в тім числі політичних, приймалося не централізовано (на верхніх щаблях державної влади), а внизу, на рівні місцевих та інших організацій; практика "Д. участі" включає також проведення різного роду опитувань та референдумів. Поняття "Д. участі" близьке до поняття т. зв. "прямої Д.", для якої характерними є акції "прямої дії" (страйки, вияви громадянської непокори тощо). Одним із напрямів поглиблення Д. деякі політичні філософи вважають "економічну Д.": збільшення участі працівників в управлінні підприємствами. Проте, як показав досвід (зокрема в колишній комуністичній Югославії), збільшення такої участі зазвичай не сприяє економічній ефективності. Історія розвитку суспільства засвідчує, що Д. сама по собі не є ідеальним засобом, що розв'язує всі проблеми (соціальні, політичні, управлінські та ін. ). Вона доконечно потребує існування відповідних культурних, економічних та соціальних передумов. Це було відомо ще Аристотелю, який у "Політиці" показав, що наслідки демократичного управління залежать від того, з якою саме Д. в кожному окремому випадку ми маємо справу. Сучасна Д. спроможна виявляти свої переваги за відповідного рівня загальної культури суспільства, відносно високого рівня добробуту та наявності широкого середнього класу. Вона передбачає високий рівень здатності людей до самоконтролю, виконання своїх громадянських обов'язків, до розумного поєднання індивідуальних та групових інтересів з інтересами інших людей та суспільних верств, отже, зрештою, до забезпечення спільного добробуту. Цими здатностями повинні насамперед володіти представники політичної еліти. Якщо ця умова не зреалізована, то Д. може зазнавати змін або у бік бюрократичної централізації або диктатури. Вірогідність такого повороту зростає в міру того, як Д. перетворюється на прикриття безвладдя та хаосу. Чим менше люди здатні до самоконтролю, тим більшої ваги набуває зовнішній контроль над їхньою поведінкою. Це фундаментальний закон суспільного життя О. тже, міра свободи в сучасних суспільствах прямо залежить від того, наскільки самі люди шанують моральні та правові цінності. Сучасна укр. Д. також має серйозні вади, найглибшою причиною яких є стан масової свідомості, успадкований від комуністичного минулого. Саме це дозволило колишній комуністичній номенклатурі зберегти впливові позиції в економічних та владних структурах, що призвело до формування посткомуністичної неономенклатури і, як наслідок цього, до гіпертрофії бюрократичних структур та регламентацій.В. Лісовий

демократія—мен. жн. роду...Большой украинско-русский словарь
демократія—ж.i Форма управлння полтичний лад за якого верховна влада належить народов. Форма принцип кервництва якимнебудь колективом за якого забезпечуться активнсть широка участ...Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
демократія—англ. democracy це форма полтичного ладу що рунтуться на визнанн принципв народовладдя свободи рвност громадян....Економічний словник
демократія—давнй полтичний термн що означа врядування народу в класичних Афнах звдки походить це слово правив демос. У сучасному вжитку це слово може означати всенародну державу аб...Енциклопедія політичної думки
демократія—демократя менник жночого роду...Орфографічний словник української мови
демократія—демократяй ор.em йе...Орфоепічний словник української мови
демократія—деимократйа й ор. йейу....Орфоэпический словарь украинского языка
демократія—Демократя т тю...Правописний словник Голоскевича
демократія—. Форма полтично органзац суспльства що базуться на визнанн народу джерелом влади надленн громадян широким спектром прав свобод. . Форма органзац дяльност полтичних с...Словник із соціальної роботи
демократія—демократя ж. гр. народовладдя вд народ влада форма державного кервництва загалом полтично органзац суспльства що характеризуться участю народу у державних справах....Словник іншомовних слів
демократія—демократя грец. народовладдя вд народ влада форма полтично органзац суспльства що характеризуться участю формальною в експлуататорських державах або фактичною в де...Словник іншомовних слів Мельничука
демократія—визнання рвност народоправство народовладдя....Словник синонімів Полюги
демократія—ДЕМОКРАТЯstrong форма державного устрою побудована на визнанн народу джерелом влади на принципах рвност й свободи НАРОДОВЛАДДЯstrong НАРОДОПРАВСТВОstrong заст. Найяскравш...Словник синонімів української мови
демокра́тія—ДЕМОКРАТЯ ж. . Форма управлння полтичний лад при якому верховна влада належить народов. Пролетарат не може перемогти накше як через демократю Ленн Про справжню демокр...Словник української мови в 11 томах
демократія—ж. Форма управлння полтичний лад за якого верховна влада належить народов. Форма принцип кервництва якимнебудь колективом за якого забезпечуться активнсть широка участ...Толковый словарь украинского языка
демократія—democracy democratism...Украинско-английский юридический словарь
демократія—Democracy...Українсько-англійський словник
демократія—...Українсько-грузинський словник (Георгій Чавчанідзе)
демократія—Demokrati...Українсько-датський словник
демократія—...Українсько-китайський словник
демократія—Demokrati...Українсько-норвезький словник
демократія—[demokratija]demokracja полт....Українсько-польський словник
демократія—demokracja...Українсько-польський словник (Мар'ян Юрковський, Василь Назарук)
демократія—демократия...Українсько-російський словник
демократія—Demokrati...Українсько-шведський словник
демократія—Форма державного устрою при якому джерелом влади визнаться воля бльшост громадян котр користуються усю повнотою полтичних свобод що гарантю здйснення ц влади....Універсальний словник-енциклопедія
демократія—форма державного устрою при якому джерелом влади визнаться воля бльшост громадян котр користуються усю повнотою полтичних свобод що гарантю здйснення ц влади....УСЕ (Універсальний словник-енциклопедія)