Філософський енциклопедичний словник

АДЖИВІКА

АДЖИВІКА (санскр. - мандрівник-жебрак, який дотримується спеціальних життєвих правил) - одна з шкіл аскетів-проповідників та професійних шукачів духовної істини. Виникнення А. припадає на період від кінця II тис. до н.е. до VI - V ст. до н.е. , а занепад - на XIV - XV ст. н.е. Найавторитетнішим духовним лідером вважається Макхалі Гошала. А. належить до неортодоксальних учень Давньої Індії і тому не визнає авторитету Вед, онтологічних засад моральності, існування трансцендентного світу, незмінної духовної субстанції, закону карми, самсари та мокши. Натомість стверджується об'єктивний природний детермінізм та неспроможність людини змінити існуючий колообіг речей. А. не визнає існування як духовного, так і матеріального першопринципу. Усе існуюче, за А., може бути описане лише через безпосереднє сприйняття. Засадами буття вважалися першоелементи: вода, земля, повітря, вогонь, а також особлива вітальна сила. Вчення А. вплинуло не лише на неортодоксальні школи давньої Індії (буддизм, джайнізм), а й на ортодоксальні (йога).

  1. адживіка—и ж.i Одне з давньондйських флософських учень послдовники якого критикували брахманстськоведйський свтогляд....Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
  2. адживіка—и ж. Одне з давньондйських флософських учень послдовники якого критикували брахманстськоведйський свтогляд....Толковый словарь украинского языка