ІММОБІЛІЗОВАНІ МІКРОБНІ КЛІТИНИ
ІММОБІЛІЗОВАНІ МІКРОБНІ КЛІТИНИ— клітини мікроорганізмів, зафіксовані на твердих носіях або включені до матриці за допомогою адсорбції (з використанням активованого вугілля, оксиду алюмінію, силікагелю, поліуретанів та ін.) або механічних включень у гелі (які отримані полімеризацією ненасичених мономерів чи поліконденсацією і здатні до просторової структуризації, або отримані на основі неструктурованих природних і синтетичних полімерів) та хімічних методів (напр. приєднання чи зв’язування клітин до поверхні зерен сефадексу за допомогою глутарового альдегіду) тощо. Іммобілізація нативних мікробних клітин розширює шляхи використання мікроорганізмів і вироблених ними біокаталізаторів (ферментів) у різних технологічних процесах за рахунок суттєвого подовження роботи біокаталізаторів у стандартних умовах. І.м.к. як поліферментних систем стала основою технологічної дисципліни — інженерної ензимології, яка знаходиться на стадії розвитку.
І.м.к. використовуються для створення іммобілізованих ферментних препаратів для медицини та різних галузей народного господарства: α-амілази, бромелаїну, папаїну, пероксидази, трипсину, уреази, стрептокінази та ін.
БЭС: В 2 т. / Гл. ред. А.М. Прохоров. — М., 1991. — Т. 1; Біологічний словник. — К., 1986; Биотехнология: В 8 кн. / Под ред. Н.С. Егорова, В.Д. Самуилова. Кн. 7: Иммобилизованные ферменты / И.В. Березин, Н.Л. Клячко, А.В. Левашов и др. — М., 1987.