ІБН СІНА
ІБН СІНА(Абу Алі Хусейн ібн Абдалах, латинізоване — Аvicenna, 980–1037) — лікар, філософ, природознавець та поет. Народився в аулі Авшан біля Бухари в родині таджиків. Дитинство та юність провів у Бухарі, де під керівництвом досвідчених учителів вивчав богослов’я, філософію, математику, медицину та розпочав свою наукову та лікарську діяльність. І.С. жив і працював у Бухарі, Хорезмі, Харасані, Хамадані, Ізфагані, є автором близько 450 праць на теми лікарського мистецтва, лікознавства, хімії, філософії, з яких до нашого часу збереглося лише 238. У його працях узагальнено та розвинуто здобутки народної медицини середньовічного арабського Сходу. В Хорезмі І.С. написав свою головну працю «Канон медицини», яка складається із 5 книг і висвітлює питання лікознавства, анатомії, патології, фізіології, гігієни, терапії, дієтики. У другій книзі «Канону медицини» про систему простих ліків, їх дію, визначення властивостей і умови зберігання наведено перелік ліків. Описані лікарські рослини: аніс, полин, акація, ялівець, ромашка, цибуля. З лікувальною метою І.С. рекомендував застосування деревію, гарбуза, ріпи, камфори, ревеня. У четвертій книзі «Канону медицини» значна увага приділена отрутам і протиотрутам, у п’ятій описані складні лікарські форми: таблетки, пілюлі, порошки, сиропи, відвари. У цілому в «Каноні медицини» представлено 811 лікарських препаратів, серед яких — 526 рослинного, 125 тваринного та 85 мінерального походження з інформацією щодо їх дії, застосування, правил збору та особливостей зберігання. І.С. назвав 32 види масел для лікування, 15 мазей і 7 видів пластирів. Йому були відомі наркотичні й знеболювальні властивості ліків. Працюючи в галузі хімії, він також увів у медичну практику численні речовини, отримані хімічним шляхом. І.С. здійснив класифікацію хімічних речовин з огляду на вчення про якості елементів. Творами І.С. користувалися понад 900 років, «Канон медицини» був обов’язковим при вивченні медицини і фармації в університетах Європи та країнах арабського Сходу.
Сорокина Т.С. История медицины. — М., 2008; Учебник организации фармацевтического дела. — М., 1961.