ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Ректор—Володимир Миколайович Лісовий, член-кореспондент НАМН України, доктор медичних наук, професор, заслужений лікар України, лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки

Адреса:просп. Леніна, 4, Харків, 61022, Україна

Тел./факс:(057) 707-73-80, 700-41-32

E-mail:[email protected]

Сайт:http://knmu.kharkov.ua

Харківський національний медичний університет (ХНМУ) пройшов славетний історичний шлях від факультету до вищого навчального закладу, який готує не лише висококваліфікованих лікарів, а й педагогічні та наукові кадри для медицини. Історія вищої медичної школи Харківщини нараховує понад 200 років і тісно пов’язана з історією Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна, оскільки від медичного факультету цього університету веде свою історію ХНМУ.

На медичному факультеті викладали всесвітньо відомі лікарі, які уславили національну науку: професори Д.Ф. Лямбль, Л.С. Ценковський, І.П. Щелков, В.П. Крилов, І.П. Лазаревич, В.Г. Лашкевич та багато інших. Саме на цьому факультеті отримали освіту професори — хірурги А.Г. Подрєз і М.П. Трінклер, терапевт П.І. Шатілов, офтальмолог Л.Л. Гіршман, фізіолог В.Я. Данилевський та інші фахівці, які зробили значний внесок у розвиток різних галузей медицини. Професорами медичного факультету було виконано перші в Російській імперії операції оваріотомії, тотальної резекції шлунка, операції на серці, зроблено вагомі наукові відкриття.

Імператорський Харківський університет і, зокрема його медичний факультет, відіграли важливу роль у розвитку Харківського регіону. Його кращі представники надавали кваліфіковану медичну допомогу бійцям під час війн, мирному населенню, коли світові загрожували різні епідемії. За ініціативою професорів медичного факультету було створено Харківське медичне товариство, яке функціонує і сьогодні. У 1910 р. це товариство відкрило у Харкові Жіночий медичний інститут.

У 1887 р. для медичного факультету була збудована спеціальна споруда анатомічного театру, у 1896 р. — відкрито 4 самостійні клініки: терапевтичну, хірургічну, акушерську та офтальмологічну.

У 1920 р. Харківський університет було реформовано, його медичний факультет злито з Жіночим медичним інститутом, внаслідок чого утворилася Харківська медична академія, яку через рік (1921) названо Харківським медичним інститутом. У ньому було два факультети: медико-профілактичний і одонтологічний. Викладачами працювали видатні науковці, академіки та професори: анатом В.П. Воробйов, який разом зі своїми учнями здійснив бальзамування тіла В.І. Леніна; фізіолог В.Я. Данилевський — один із засновників фізіології праці та ендокринології; хірург В.М. Шамов, який заснував у Харкові перший в Україні інститут гематології та переливання крові, майбутній академік і лауреат Ленінської премії; біохімік О.В. Палладін — засновник Інституту біохімії, який нині носить його ім’я; трансплантолог Ю.Ю. Вороний, який у 1933 р. зробив першу в світі пересадку нирки людині; заслужені професори М.П. Трінклер — видатний хірург, піонер асептики в Харкові; М.С. Бокаріус — засновник криміналістичного напрямку судової медицини; невропатолог О.М. Гринштейн і патологоанатом М.Ф. Мельніков-Развєдєнков; мікробіолог М.М. Цехновіцер і фармаколог О.І. Черкес; гігієніст О.М. Марзєєв; стоматолог Ю.М. Гофунг та ін.

Перед війною у Харкові студенти-медики навчалися у двох інститутах — Першому і Другому. З перших днів війни частина викладачів та студенти випускних курсів пішли на фронт, а навчальні заклади були відправлені в евакуацію, де продовжували підготовку лікарів, таких необхідних і на фронті, і в тилу.

У 1944 р. інститути було реевакуйовано до Харкова як один державний заклад — Харківський державний медичний інститут (ХМІ). Мирне життя почалося з відновлення зруйнованої навчальної бази, удосконалення навчального процесу.

У 1949 р. ХМІ перейшов на 6-річний термін навчання. У ювілейному 1955 р. в інституті нараховувалося 53 кафедри, які очолювали 43 професори та доктори наук і 10 доцентів. В інституті на трьох факультетах — лікувальному, педіатричному та санітарно-гігієнічному — навчалися понад 3,5 тис. студентів. У ці роки навчальний заклад перебував у підпорядкуванні Міністерства охорони здоров’я СРСР і мав високий професійний авторитет. Очолював інститут професор Б.Я. Задорожний — почесний професор Познанської академії медицини, завідували кафедрами дійсний член АМНСРСР М.М. Соловйов, члени-кореспонденти АМН СРСР В.С. Деркач, В.О. Бєлоусов, Є.О. Попов, члени-кореспонденти АН УРСР — Д.О. Альперн, А.М. Утевський, Є.К. Приходькова, лауреат Державної премії Б.В.Альошин, заслужені діячі наук УРСР, професори: І.Р. Брауде, Г.Л. Дерман, М.С. Харченко та багато інших славетних лікарів. У 1978 р. у ХМІ створено четвертий факуль-тет — стоматологічний.

У 1994 р. згідно з постановою Кабінету Міністрів України на базі ХМІ створено Харківський державний медичний університет. За результатами наукової та освітньої діяльності харківська вища медична школа одержала вищу категорію — ІV рівень акредитації. Зважаючи на загальнодержавне та міжнародне визнання, вагомий внесок у розвиток національної освіти та науки Указом Президента від 22 листопада 2007 р. Харківському державному медичному університету було надано статус національного.

Університет сьогодні це:

член Міжнародної асоціації університетів світу, зареєстрованої при ЮНЕСКО;
8 факультетів: 1-й медичний, 2-й медичний, 3-й медичний, 4-й медичний, стоматологічний (де навчаються громадяни України), 5-й медичний і 6-й медичний (факультети з підготовки іноземних студентів) та факультет післядипломної освіти, що забезпечує безперервний кваліфікаційний розвиток лікаря упродовж усієї професійної діяльності. Майбутні фахівці навчаються за спеціальностями «Лікувальна справа», «Педіатрія», «Медико-профілактична справа», «Стоматологія» й отримують навчально-кваліфікаційний рівень «спеціаліст»;
65 кафедр, у складі яких 821 науково-педагогічний працівник; cеред них: докторів медичних наук, професорів — 122, кандидатів медичних наук , доцентів — 459;
понад 7000 студентів, інтернів, магістрів, клінічних ординаторів, аспірантів і докторантів, серед яких приблизно 2100 іноземних громадян із 72 країн світу;
високий кадровий потенціал університету: 5 членів-кореспондентів НАМН України, 17 заслужених діячів науки і техніки України, 3 заслужені працівники вищої школи України, 13 заслужених лікарів України, 8 лауреатів Державної премії України в галузі науки і техніки, 28 академіків суспільних академій України;
28 співробітників — члени міжнародних медичних асоціацій;
сучасний багатопрофільний навчальний заклад із потужною науковою
і матеріально-технічною базою, яка нараховує 6 навчальних науково-виробничих об’єднань, 2 наукові інститути: Науково-дослідний інститут гігієни праці та професійних захворювань, Український інститут клінічної генетики; лікувально-навчально-науковий підрозділ «Університетський стоматологічний центр»; науково-практичний медичний центр; Український науково-практичний медичний центр акушерства, гінекології та репродуктології, медичний коледж;
44 клінічні кафедри, на яких лікувальну роботу виконують 497 співробітників університету, із них: 96 професорів, 191 доцент, 210 асистентів та 128 лікарів університетських клінік, 73 аспіранти, 48 клінічних ординаторів, 32 магістри, серед яких вищу категорію має 331спеціаліст, першу категорію — 68, другу — 59;
5 спеціалізованих вчених рад із захисту докторських та кандидатських дисертацій за такими спеціальностями: «Акушерство та гінекологія», «Патологічна анатомія», «Хірургія», «Стоматологія», «Анатомія людини», «Патологічна фізіологія», «Внутрішні хвороби», «Педіатрія», «Кардіологія», «Генетика», «Фармакологія». Здійснюється фахова підготовка лікарів і наукових працівників в інтернатурі, магістратурі, клінічній ординатурі, аспірантурі та докторантурі;
Центральна науково-дослідна лабораторія, 4 проблемні лабораторії, навчально-науковий центр із базою класів фантомних технологій навчання та комп’ютерних класів, обчислювальний центр;
наукова бібліотека, фонд якої нараховує понад 1 млн примірників;
16 комп’ютерних класів. У навчальному процесі використовується понад 550 сучасних комп’ютерів,
відео- та аудіоапаратура;
18 науково-педагогічних шкіл;
участь у 126 міжнародних наукових форумах та 340 українських наукових форумах;
співробітництво із 18 іноземними закладами;
участь у реалізації 16 міжнародних проектів, зокрема 65 співробітників — члени 67 іноземних
наукових і медичних організацій;
Координаційна рада студентського самоврядування;
народний музей історії ХНМУ, якому
в 2011 р. присвоєно звання «Зразковий»;
газета «Медичний університет»;
6 гуртожитків;
Молодіжний центр;
фізкультурно-оздоровчий комплекс;
спортивно-оздоровчий табір «Медик».

На XIII Міжнародній виставці «Сучасна освіта в Україні» університет отримав почесне звання «Лідер національної освіти» та золоту медаль у номінації «Розвиток студентської науково-дослідної роботи». На міжнародних виставках «Освіта та кар’єра-2010» і «Освіта та кар’єра-2011» університет двічі отримав нагороди: золоту медаль у номінації «Профорієнтаційна робота серед молоді» та гран-прі у номінації «Компетентний підхід в освітній діяльності вищої школи».