Енциклопедія політичної думки

ЦЕРКВА І ДЕРЖАВА

Відносини між церквою і державою можна розглядати як інституціональний феномен, але водночас, що більш істотно, і як зв’язок, який існує в межах людського роду між духовним, або внутрішнім, життям і соціальним та колективним життям. Сучасні теологи намагаються дійти згоди у тім, що релігію можна пояснювати й у містичному, й у науковому плані вираження. Такі вчені, як пізній Алестер Гарді, теж намагалися розглядати духовний вимір людських істот у рамках, що не суперечать науковим гіпотезам, таким як теорія еволюції. Серед сучасних дослідників феномена духовності і його відображення в загальноприйнятих релігіях, включаючи вплив релігії на закон, етику і суспільство, – Вільям Джеймс з його «Розмаїттям релігійного досвіду» (1902), Е. Д. Старбак із «Психологією релігії» (1899) та Еміль Дюркгейм з «Первісними формами релігії» (1911). Антропологи, вивчаючи життя примітивних народів, доходять таких само вірогідних висновків стосовно того, що там, де існує людська спільнота, має бути якась форм