Енциклопедія політичної думки

МАСОВЕ СУСПІЛЬСТВО

Наразі цей термін здебільшого вживають для означення типу суспільства, яке є воднораз великим за кількістю населення і доволі розпливчастим та аморфним за своєю соціальною структурою, економікою, державним устроєм. В ідеальному масовому суспільстві буяє невтримний індивідуалізм у царині моралі, поведінка споживача просякнута гедонізмом, а родина, громада, церква, школа пронизані загальною розбещеністю. До того ж за стереотипними уявленнями про масове суспільство, пов’язаними з іменами Шпенглера, Ханни Арендт та багатьох інших учених останньої половини минулого століття, маси розглядаються як поживний грунт для деспотизму. Через неорганізованість масового суспільства, його радше атомізовану, ніж органічну природу, його вважають не тільки сприятливим для зміцнення централізованої влади – частково через притаманний йому пошук політичної єдності, – але й ідеальним суспільством для досягнення цілей і задоволення бажань тоталітарних лідерів, які тому й заохочують його розвиток. Загалом масов