БАКУНІН МИХАЙЛО
(1814–1876) - російський анархіст. В юнацькі роки Бакунін перебував під впливом Гегеля, але, поживши в Німеччині впродовж 1839–1841 років, засвоїв більш радикальні ідеї молодогегельянців. Протягом наступних двадцяти років він займався здебільшого пропагандою справи слов’янського націоналізму. З 1851 по 1857 рік його було ув’язнено царем, у 1860-х роках він повернувся до Західної Європи і решту свого життя займався агітацією та пропагандою анархізму. Знаний своїми інтригами і таємними товариствами, які він безперестанку то організовував, то розпускав, у 1869–1872 роках Бакунін вів боротьбу з Марксом за контроль над І Інтернаціоналом. Зріла думка Бакуніна виразно і несамовито аполітична. На його погляд, усі політичні теоретики за свою вихідну позицію приймають первородний гріх. Починаючи з розмаїтих тверджень стосовно того, ніби людина за своєю природою зіпсута егоїзмом, вони одностайно доходять висновку про те, що вона мусить поступитися часткою своєї свободи на користь держави,