Дзвона чи дзвону? або -А (-Я) чи -У (-Ю) в родовому відмінку

УДІВЕЦЬ

удівець, -вця

  1. удівець—мен. чол. роду жив....Большой украинско-русский словарь
  2. удівець—удвець менник чоловчого роду стота...Орфографічний словник української мови
  3. удівець—Удвець удвця цев удвцю! вц цв...Правописний словник Голоскевича
  4. удівець—див.em вдвець...Словник синонімів Вусика
  5. удівець—УДВЕЦЬstrong див. вдвець...Словник української мови у 20 томах
  6. удівець—relict single man...Украинско-английский юридический словарь
  7. удівець—...Українсько-грузинський словник (Георгій Чавчанідзе)
  8. удівець—Enkemand...Українсько-датський словник
  9. удівець—Enke enkemann...Українсько-норвезький словник
  10. удівець—[udiwec]...Українсько-польський словник
  11. удівець—zob. вдвець...Українсько-польський словник (Мар'ян Юрковський, Василь Назарук)
  12. удівець—см. вдвець...Українсько-російський словник
  13. удівець—nkling nkeman...Українсько-шведський словник