Дзвона чи дзвону? або -А (-Я) чи -У (-Ю) в родовому відмінку

КОН’ЮНКТУРНИК

кон’юнктурник, -а

  1. кон’юнкту́рник—КОНЮНКТУРНИК а ч. зневажл. Безпринципна людина що спритно використову збг обставин змню свою поведнку залежно вд конюнктури у знач. Якби вчений скоряючись бльшост вдступа...Словник української мови в 11 томах