ЩАСТИТИ, ТАЛАНИТИ, ВЕЗТИ.
Коли людина має несподіваний успіх у якійсь важко розв'язуваній справі, кажуть, що їйщастить,таланить.«Він уже марить і пливе по гарячих пісках на гарячій сковороді, і йому здається, що голова в нього уже репається, як кримський каштан. Але і на цей разщастить:його підбирає караван, його відпоюють кумисом і везуть на верблюдах, як бухарського еміра».(ГригорійТютюнник.)«Каховка поставала перед ним, як біле, веселе місто-ярмарок у пишній зелені, у каруселях, у весняних барвистих райдугах, під якими кожномущастить,під які лише досить ступити, як у кишенях тобі задзвенять легендарні таврійські червінці».(О.Гончар.)«Соломії сьогодніщастило».(М.Коцюбинський.)«Щастиж тобі, сину!»(А.Головко.)«Грицькові справдінеталанило».(Б.Грінченко.)«Був [Довбуш] дуже веселий, боталанилойому дивовижно».(В.Гжицький.)«— Так ось. Усі мої біди, певно, йдуть від нашого прізвища — Щасні. На прізвище — щасні, а насправді — нещасні. Все життянеталанитьне те що мені, а й моєму батьковінеталанило».(Ю.Збанацький.)
В усному мовленні і в мові художніх творів досить поширене вживання в цьому значенні словавезти.«X р а п к о: …Ні,невезе-таки мені на сімейку!»(ПанасМирний.)«Навколо — ні душечки. Ні, їм [Остапові й Соломії] такивезлонині! Туман стояв густий, мов кисіль».(М.Коцюбинський.)«— Бензину чортма, отневезеотак».(А.Головко.)«Везе,як утопленику».(Українськінародніприслів'яіприказки.)
Дієслововезтив останні десятиріччя починає помітно витісняти в усному мовленніщаститиіталанити(особливо зменшилася частотність вживання останнього). Тим часом у словахщаститиіталанитипрозоріша семантика (відщастя,талан— щаслива доля), і саме через це їх треба вживати ширше.Таланитидавно властиве українській мові, раніше досить часто вживалося, і немає підстав і рації відмовлятися від нього й тепер.
Отже, дієсловащастити,таланити,мабуть, більш варті уваги мовців, ніжвезти(нині дуже популярне); очевидно, не слід так часто вживати його на шкоду іншим синонімам.
Щодо всіх трьох слів —щастити,таланити,везти— то вони мають відтінок значення «сприятливий збіг обставин, незалежний від дій, намагань, прагнень людини». Коли ж ідеться про досягнення позитивного результату внаслідок власних активних дій, а не щасливого випадку, можна вживати і дієслововдаватися(вдастися).Наприклад: «Після багатьох спроб ученому, нарешті,вдалосяодержати речовину, яку він так довго шукав». «Ще слава богу, що мені …удалосязакрепить серце так … що муштруюся собі та й годі».(Т.Шевченко.)« …Федору Івановичу ніякневдавалосязаснути: облишив думати про Київ, своє місто виникло в уяві — Славгород, хвилюючи невиразною якоюсь тривогою».(А.Головко.)