Чи правильно ми говоримо?

УЯВА, УЯВЛЕННЯ.

Уява— «здатність уявляти», «фантазувати». «…Він майже несвідомо, палкою своєюуявоювже відроджував поруйноване, зарівнював вирви на … майданах, вводив пароплави в порт».(О.Гончар.)«Його чистауявабачила в цих кресленнях немовби запланований зміст свого життя й, можливо, слави».(О.Довженко.)
Словоуявавживають також, коли йдеться про виникнення в свідомості спогадів про минуле.