СПІВАК, СПІВЕЦЬ.
Співак— це вокаліст-професіонал або самодіяльний виконавець пісень; той, хто співає пісню чи мелодію. «Говорячи про Гулака-Артемовського як композитора, оперногоспівака,драматичного актора, не можна не згадати, що він небезуспішно займався живописом».(Зжурналу.)«Молодий і чубатий, Бурлака, мабуть, був добримспіваком,бо голос у нього м'який і чистий».(О.Сизоненко.)«Багато можна писати й говорити про пісню, а переспівати наші пісні не здолає й найбільшийспіваку світі».(Ю.Яновський.)«Пісня так лунає, і такі дзвінкі голоси вспіваків,що не чути ні шепотіння листочків верболозу, ні сплесків сонної риби».(О.Донченко.)«Певна річ, що дружинний епос (як і пізніші козацькі думи) плекав спеціальний станспіваків-рапсодів,що були попередниками пізніших кобзарів-бандуристів».(Ф.Колесса.)
З емоційно-нейіральним значенням виступав морфологічний варіант цього слова —співакау художній літературі XIX ст. Порівн.: уЄ.Гребінки:«Як тільки оком поведу, то і вгадаю, деспівака»;вІ.Котляревського:«В и б о р н и й: Ти, небоже, іспівакадобрий». Рідше, але і в сучасній художній літературі натрапляємо на таку форму. Вона більш характерна для усного мовлення, і тому в художніх творах зустрічається частіше в репліках персонажів, а не в авторському тексті.
Варіантспівакараніше здебільшого не ніс на собі емоційного навантаження, як і аналогічні утворення типусусід—сусіда,бандурист—бандуриста,танцюрист—танцюриста,поширені в народнорозмовному мовленні, але в сучасній мові в певному контексті часто набирає іронічного звучання, подібного до того, що закладене в словіписака,тобто кепкування з недосконалості виконавця дії («Теж мені знайшовсьспівака»).
Часом плутають словаспівакіспівець,зокрема артиста неправильно називають «співцем».
Співецьмає кілька значень. Насамперед так називають народного виконавця вокальної імпровізації, який акомпанує собі на народному інструменті. «Ф. Кушнерик — один із кращих українських народнихспівцівXX ст., який зберіг традиції кобзарів Остапа Вересая, Михайла Кравченка, Андрія Шутя, Івана Кравченка-Крюковського, Федора Холодного та ін.».(Зжурналу.)«Коли, скажімо, давньогрецькі поеми «Іліада» та «Одіссея», приписувані сліпомуспівцевіГомеру, є, власне, зведенням пісень, творених безіменнимиспівцямипротягом багатьох століть, то великі грецькі трагіки Есхіл, Софокл і Евріпід будували всі свої трагедії на мотивах із тих-таки поем та на народних переказах взагалі».(М.Рильський.)
Співецьу переносному значенні — це митець, виразник високих ідеалів, що їх він прославляє в своїх творах.