СПИРАТИСЯ, ОПИРАТИСЯ.
Словоспиратисяв сучасній українській літературній мові означає «використовувати щось як опору». «Спираюсьна мур і годинами стежу, як безшелесно бродять тіні з місця на місце».(М.Коцюбинський.)«Юзя хутенько вмилася, освіжила голову і стала коло вікна, вихилившись трохи з нього таспираючисьна руки».(ЛесяУкраїнка.)Часто словоспиратисявиступає у сполученні зі словамипалиця,дрючок,костур,ціпокта ін. УМ.Стельмаха,наприклад: «В цей час відчинилися двері, і на порозі став худющий чорнявий юнак,спираючисьнашпитальнупаличку».«Нетвердими ногами,спираючисьнагрушеві чи кисличанікостури,чапали й ті діди, яким уже землю давно замінила піч, і в тумані вони самі стояли, мов туман, і навіть каламутні сльози на їхніх очах, здавалось, понатікали з передвесняної імли». І в інших письменників також спостерігаємо вживанняспиратисяв цьому значенні з названими словами. «Дід Баклага важко ступає своїми юхтовими чобітьми,спираєтьсянаціпок».(І.Микитенко.)«Дорошспираєтьсянапалицю,шкутильгає в холодок під верби».(ГригорійТютюнник.)
Часом, коли йдеться про фізичну опору,спиратисявживають у сполученні зі словами, що означають людину або частину її тіла — плече, руку. « …Стара вже не мала сили кроку перейти,неспираючисьнамолодуневістку».(МаркоВовчок.)«Дехто кульгає,спираючисьнатоваришів».(О.Довженко.)«Данько зовсім знесилився, доки,спираючисьнаматеринеплече,додибав до саней».(О.Гончар.)
Спиратисявживають також у переносному значенні — коли мова йде про опору не фізичну, а моральну, теоретичну, технічну і т. ін. Наприклад: «Керівник установи в своїй роботіспираєтьсянакращихпрацівників».«Щоб зробити кидок уперед, кібернетиці дедалі частіше доводитьсяспиратисьнадосягненнябіології».«Спираючисьнадосягненнякібернетики,можна будувати такі електронно-обчислювальні машини, які здатні синтезувати свої дії».(Зжурналу.)
У значенні «упиратися» (робити упор) теж може виступати словоспиратися,але в такому разі додаток, яким керує це дієслово, хоч і стоїть у знахідному відмінку, як і при інших значеннях, проте вживається з прийменникому(в),а не з прийменникомна.
«Черниш, стоячи за гребенем,спираючись(упираючись. —Є.Ч.)коліньмивбрилу,тягнув обережно канат».(О.Гончар.)
Основне значення словаопиратисяв сучасній мові — переносне: «чинити опір», «не піддаватися», «опинатися». «Залізне здоров'я Сагайдачного шаленоопиралосясмертельній хворобі».(З.Тулуб.)«Зразу вона тій думці страшноопиралася,але пізніше піддалася їй і пішла».(О.Кобилянська.)«Моталка починає густи в моїй руці. Я доходжу до епізоду, що його треба викинути. Він величенький — більше сотні метрів. Я знаю, що режисеропиратиметься,треба скоріше повертати розмову на інше, але мені шкода втрачати розгін, і я кінчив думку».(Ю.Яновський.)
Проте словники обстоюють таке значення словаопиратися,як «використовувати щось за опору». Звичайно, таке розуміння цього слова поширене і в розмовному, і в художньому стилях. Порівн.: «Біля возів ідуть чумаки,напужалноопираючись».(М.Коцюбинський.)«Сотні тисяч звуглених людей — оце Хіросіма… Це також оті дівчатка-школярки, що,опираючисьнабамбуковіпалиці,шкандибають кудись світ за очі в обгорілім лахмітті, і кличуть матерів, і просять ковток води серед тієї сліпучої радіоактивної спеки…»(О.Гончар.)Часомопиратисявживається і в значенні «упиратися»: «Югина,опираючисьрукамиувосковийлубполудрабка,сіла на гузир снопа».(М.Стельмах.)
Деякі письменники вживають словоопиратисянавіть тоді, коли мова йде про опору моральну, теоретичну і т. ін. Порівн.:«ОпиравсяянасільськогоактивістаДмитра Степановича Гринька, якого сільрада виділила мені в помічники по лікнепу».(Є.Кравченко.)«Опираючисьнасвоюфілософію,Волос не переставав потихеньку скуповувати землю довкола свого хутора».(ПетроПанч.)
Але все-таки на сучасному етапі розвитку літературної мови дуже помітна тенденція розрізняти семантику цих слів:спиратисяів прямому, і в переносному значенні — «використовувати як опору»,опиратися— «чинити опір», «не піддаватися», «огинатися». Очевидно, цю тенденцію слід вважати прогресивною: вона сприяє тому, щоб висловлення стало точнішим.