РЯТУВАЛЬНИЙ, РЯТІВНИЙ; РЯТУВАЛЬНИК, РЯТІВНИК.
Рятувальнийозначає «спеціально створений для рятування», «призначений для рятування». «Сержант з аеродромної обслуги роздавав пасажирам гумовірятувальніжилети».(П.Загребельний.)«Під нами океан, і стюардеса Соня просить пасажирів ознайомитися з технікою одяганнярятувальногокостюма. Це на той випадок, якщо літак упаде в океан».(Л.Дмитерко.)«Майстерно кріпилирятувальнішлюпки, закривали трюми, відкачували воду з кают і службових приміщень».(Зжурналу.)«Вони хутко вибігли на палубу, де висіли шлюпки, а на сітчастих бортах —рятувальнікруги».(ПетроПанч.)«Сьогодні мусив повернутися з відрядження батько. Для мене він — немоврятувальнийкруг у морі».(В.Дрозд.)«Рятувальнаекспедиція вдруге вивозила людей». «А шхуна поквапливо лягає у дрейф і спускаєрятувальногочовна».(З.Тулуб.)
Рятівнийійого синонімирятівничий,рятунковиймають значення «той, що приносить порятунок». «Отже, як не крути, а головою муру не проб'єш. Залишалося тільки одне, чекати порятунку від Яринки, чекати п'ятниці ірятівногосигналу».(В.Козаченко.)«Василь Васильович, мов крізь сон, відчув укол,рятівнарідина влилась під шкіру, і йому стало легше».(Л.Дмитерко.)
А от у реченні «Розсікаючи хвилі, швидко мчав до баркасарятівнийкатер» без контексту важко визначити точно семантику словосполученнярятівнийкатер.Якщо йдеться про катер, спеціально призначений для рятування на воді, слід було б ужити словорятувальний.Але якщо автор хотів сказати, що катер (будь-якого призначення — чи для перевезення пасажирів, чи для попередження нещасних випадків) ніс порятунок комусь, хто перебував у небезпеці, доречно вжити словосполученнярятівнийкатер.
В усному мовленні, як зазначають українські словники, словорятівнийвживається також у значенні «призначений для рятування». На це натрапляємо і в художній літературі. Наприклад: «Підняти всіх жителів узбережжя длярятівних(правильніше:рятувальних)робіт на бродах» або в такому ж значенні, тільки з синонімом словарятівний—рятівничий:«Інженер зорганізуваврятівничукоманду з дачників».
У літературній мові, писемній і усній, слід уникати таких лексичних замін, бо все-таки ці слова дещо відрізняються значенням: адже не завжди і не всякірятувальнідії (тобто дії, спрямовані на здійснення порятунку) виявляютьсярятівними(тобто такими, що справді приносять порятунок).
Розрізняти треба відповідно і словарятувальник—рятівник.Рятувальник— людина, яка спеціально займається рятуванням або за певних умов виявляє намір це зробити. «Майстер спорту аквалангіст-рятувальникВітя Єгорченко загинув торік у підводних скелях, прокладаючи шлях до кратера підводного вулкана…»(П.Загребельний.)«У місті [Києві] діє спеціальна служба рятування на воді. У разі небезпеки відразу подається по радіостанції сигналрятувальникам».(Згазети.)«Раніше ми були тільки науково-дослідною групою, а тепер взяли на себе ще й функціюрятувальників».(Ю.Бедзик.)
Рятівник— людина, яка приносить порятунок. «Тихович сердечно подякував своємурятівникові».(М.Коцюбинський.)«Пароплав! Це слово було на устах у кожного, його повторювали пошепки, як найдорожче ім'я, очі людей хотіли прозирнути темряву, щоб побачити свогорятівника».(О.Довженко.)
В українських словниках зазначено, щорятівникможе означати ще й того, хто займається рятуванням. Мабуть, це можна прийняти тільки тоді, коли йдеться про людину, яка неодноразово врятувала когось або щось, а коли мова йде про професіонала, припустімо працівника водної рятувальної станції, то його слід називатирятувальником,хоча для конкретної особи він може бути ірятівником— людиною, що її врятувала.
Отже,рятівник— не всякий, хто робив спробу врятувати, тобто виконував функціїрятувальника,а лише той, хто врятував.