НАПОЛЯГАТИ, НАСТОЮВАТИ.
Слова ці синонімічні, обидва означають «добиватися здійснення чогось», обидва поширені в літературній мові. Порівн.: «— Кажіть, годі соромиться, —наполягавзнахар».(МаркоВовчок.)«…Старий воєвода з Острога упертонаполягавна тім, що Косінського ніяк не можна впускати до Костянтинова».(ІванЛе.)«— Ну, ну! Говори, — посміхаючись,наполягавКоля».(М.Руденко.)«Виявилось, що краєзнавча експедиція в тайгу, в глухі лісові нетрі, потребує багато вантажу. Павлусьнастоювавна тому, що без коня вони не витримають».(О.Донченко.)«Ніби десь здалеку долинув Сашків голос:
— Іду в армію… Довго у воєнкоматі не хотіли й слухати… Нема вісімнадцяти років, казали… А янастоював».(А.Хижняк.)
Проте з погляду сучасної норми певна перевага відчувається у слованаполягати.Можливо, це пояснюється тим, що в слованастоюватиє омонім (порівн.настоюватив значенні «готувати настій чогось на чомусь»).