МИМОХІДЬ, МИМОХІТЬ.
Мимохідь— «ідучи», «проходячи повз щось». «Тоня вдягає на голову сіре кепі з широким козирком… Дівчинамимохідьзиркає на себе в люстро».(О.Донченко.)
Переносно вживається у значенні «між іншим», «побіжно». «На жаль, багато вчених, які працюють у галузі конкретних природничих наук, обходять філософські питання природознавства, а якщо й торкаються їх, то лишемимохідь».(Зжурналу.)
У прямому й переносному значенні словомимохідьчасом варіюють змимоходом.«Зиркнувмимоходомна його директор і теж одвернувся».(С.Васильченко.)«Колись, — сама знаєш, — ах, я забула, що ти в наших колах не оберталась, — шпигнула вона Олену так,мимоходом,— одні свята тривали цілими тижнями, — а тепер що?»(ІринаВільде.)
Проте в сучасній українській літературній мові словники не рекомендують вживатимимоходомяк синонім словамимохідь.
У вимові й графічномимохідьінколи плутають ізмимохіть,яке має зовсім інше значення.
Мимохіть— «мимоволі», «несамохіть» (щось робити). «Наталя намагалася нахмуритися сердито, та лице їїмимохітьпрояснилося тихою, блаженною усмішкою».(С.Васильченко.)«Все це було для Хоми настільки несподівано, що вінмимохітьпоклав руку на свій автомат, як перед близькою небезпекою».(О.Гончар.)
Словомимохітьможе ще вживатися із значенням «з необхідності». «Директорові заводумимохітьдовелося вжити адміністративних заходів».