Чи правильно ми говоримо?

ЛЮБИМИЙ, УЛЮБЛЕНИЙ.

Любимий— той, що користується чиєюсь любов'ю, викликає в когось почуття любові. На відміну відулюблений,любимий(будучи взагалі не дуже поширеним словом) здебільшого вживається в сполученні зі словами, що виражають одиничне поняття(батьківщина,мати,батькота ін.): Любиму Вітчизну топтати не дам Кривавим, підступним і злим ворогам.(М.Бажан.)
Частіше в сучасній літературній мові вживані синоніми словалюбимийлюбий,милий,у відповідному контексті —коханий.
Дуже рідко натрапляємо в нашій мові на вживання словалюбимийу значенні не прикметника, а дієприкметника з залежним від нього додатком в орудному відмінку(любимий— к и м?). Наприклад: «…Не знала добре й сама, чого плаче, але почувала, як їй легшає від цього на душі, наче половину горя, її дівочих кривд по-сестринськи брала, переймала зараз на себе оця ніжна, оцялюбиманеюз дитинства акація — біла колюча королева півдня».(О.Гончар.)Оскільки в українській мові дієприкметникам не властива така форма (на-мий),то й конструкція ця не продуктивна.
Інколи замістьлюбимийбез достатніх підстав вживають словоулюблений(улюбленамати).Та, очевидно, семантико-стилістичне розрізнення цих двох слів ще не набуло нормативної визначеності. Про це свідчать приклади з творів майстрів літератури.
Улюблений— той, кого серед інших найбільше люблять(улюбленийгерой,улюбленаученицяі т. ін.), або те, що найбільше відповідає чиїмось смакам, уподобанням, нахилам(улюбленімісця,улюбленийколір,улюбленастрава).«І на засланні Симиренко не залишаєулюбленоїсправи. В Красноярську він створює чудовий міський парк, що став дендрологічною рідкістю на ввесь Сибір».(В.Дарда.)«Український фольклор був, як відомо,улюбленимпредметом наукових дослідів М. Драгоманова».(Ф.Колесса.)«…Сипле сонце барвисті дари на небо, на пустиню, на велику ріку і на кожну дрібную-дрібницю своєїулюбленоїкраїни».(ЛесяУкраїнка.)«Професор тихо посміхався й ковтав сльози. Він розумів, що учень грає перед ним востаннєулюбленийтвір».(О.Донченко.)
Інколи замістьулюбленийвживаютьлюбимий:любимийписьменник,любимийлітературнийгерой,любимийколір;природніше:улюбленийписьменник,улюбленийлітературнийгерой,улюбленийколір,бо саме цьому письменникові, літературному героєві, кольору віддають перевагу перед іншими письменниками, літературними героями, кольорами.
Часом без глибшого знання певних обставин важко визначити, яке саме слово треба вжити —любимийчиулюблений.Наприклад, як сказати: «Жінка одержала листа від своголюбимого(чиулюбленого?)сина»? Якщо жінка одержала листа від свого є д и н о г о сина, якого дуже любить, треба вжити словолюбимий;словоулюбленийслід ужити, якщо у жінки кілька синів і листа вона одержала від того з них, якого любить дужче від інших (тут могло бути й словонайулюбленішийабонайбільшулюблений;вищий ступінь порівняння від цього слова практично майже не вживається, його функцію виконує звичайний ступінь —улюблений).