Чи правильно ми говоримо?

КРІПАЦТВО, КРІПОСНЕ ПРАВО.

Словокріпацтвоозначає кілька понять. Насамперед — кріпосне право. «Обох їх не обділила доля тією глибинною селянською чистотою, яку не зміг розсіяти ні батігкріпацтва,ні баришницький масний карбованець пізніших років, ні важка щоденщина, яка так і норовить утоптати, осипати в багно пелюстки чистого кохання».(М.Стельмах.)
Кріпацтвоозначає також «кріпосний стан». «Випадково знайомиться він [Т. Шевченко] з художником І. Сошенком, а через нього — з відомими художниками й письменниками: К. Брюлловим, В. Жуковським, О. Венеціановим, Є. Гребінкою та ін. У цьому колі діячів російської та української культури зароджується і здійснюється план викупу зкріпацтваталановитого художника й поета».журналу.)