Чи правильно ми говоримо?

КОНТИНГЕНТ, КОНТИНЕНТ.

Контингент(з лат.сопtingens— «той, що припадає на частку») вживається в нашій мові у двох значеннях: 1) склад людей якогось колективу (установи, організації, підприємства, армії і т. ін.); 2) у зовнішній торгівлі — встановлювана для деяких товарів гранична норма їх ввезення і вивезення в певні країни або норма транзиту, виражена у вагових або вартісних одиницях. Останнє значення виступає як термінологічне і має досить вузьку сферу застосування; перше, навпаки, дуже поширене в сучасній мові. «А поповнення щодня прибувало, іконтингенттабору тримався на рівні 600 — 650 чоловік».(ІванЛе.)«І саме в цю секунду, — коли гасне в залі світло, спалахує рампа і от-от має піднятися завіса, —контингентглядача найбільше розкриває себе акторові».(Ю.Смолич.)
В усному мовленніконтингентчасом плутають із словомконтинент,яке близьке до нього звучанням, але має зовсім інше значення.
Континент(з лат.continens)означає «материк, велику ділянку суші (площею не менше кількох мільйонів квадратних кілометрів), оточену з усіх боків океаном». «Земна кора в межахконтинентівскладається немовби з двох поверхів: верхнього — гранітного шару і нижнього — базальтового». «Закинута майже на тисячокілометрову висоту, маленька кулька почала облітати планету коло за колом. Її радіосигнали було чути на всіхконтинентах,і вони були однаково зрозумілі всім».журналу.)«Стоять вони, двоє друзів, на землі, що колись була дном Сарматського моря, а потім, через мільйони років, зеленіла тропічними хащами, і водились тут різні теплолюбні тварини, нащадки яких живуть тепер тільки десь на далеких від нихконтинентах».(О.Гончар.)
Словоконтинентв усному мовленні інколи плутають з його паронімомконтингент.Наприклад, кажуть «країни всіхконтингентів»,треба: «країни всіхконтинентів».