Чи правильно ми говоримо?

ЗУПИНЯТИСЯ, СПИНЯТИСЯ.

Це синоніми, які в граматичному плані відрізняються префіксами і вживаються, щоб передати факт припинення руху. «Татарське зілля витика поруч з води ясно-зелені, гострі мечі. Яспиняюсь,кладу весло і дивлюся».(М.Коцюбинський.)«Вони [робітники]зупинялися,оберталися до молодого хлопця і дружніми усмішками бадьорили його, заохочували на спів».(ІванЛе.)«Раптом вінспиняєтьсяпід зеленими деревами…»(О.Гончар.)«З грюкотом промчав паровоз і, гальмуючи, почализупинятисьвагони».(М.Трублаїні.)
Ізупинятися,іспинятисявживають, коли йдеться про розташування або (по приїзді) тимчасове оселення десь. « …Шепочуть зелені трави мовчазним чорним могилам… Може, вони повідають про те, як на нихзупинялисяпостоєм козаки, варили саламату, а кобза дзвеніла у тихе надвечір'я і то рокотала, як грім, то промовляла тихим жалем…»(ГригорійТютюнник.)«Партизани швидко навчились будувати собі житла.Спинявсяна новому місці загін, — і за день-два виростало справжнє селище».(Ю.Збанацький.)
Часомспинятисяізупинятисявживають в одному реченні паралельно, щоб уникнути збігу однакових слів, — із стилістичною метою. Наприклад, у М. Стельмаха: «Пливе обабіч шляху жовта і червона пшениця і аж на горбкузупиняєтьсябіля озерця рожевого маку. Тільки спогади-думинеспиняються,входячи в минувшину, як дітвора у високі жита»; в О. Довженка: «Зупинившисьтам, де звичайноспиняютьсяоперні співаки, Боженко відкашлявся і, надавши своєму голосу й обличчю яайніжнішого виразу, почав промову…»
Коли треба передати значення «затриматися, розглядаючи щось», вживають теж обидва слова. «Щоразу поглядизупиняютьсяна ворожій мовчазній висоті, переносяться
далі від неї вліво, де лягли до самого моря залиті сонцем простори чужої країни, таємничі, закуті в залізобетон».(О.Гончар.)«Очі тонули в зелено-золотій глибині йспинялисьна густих зелених вербах над водою, на блискучій тихій воді».(І.Нечуй-Левицький.)
Проте, коли йдеться про такі переносні значення, як «затриматися на чомусь для характеристики, обговорення» і «утриматися від якихось дій», у сучасній літературній мові здебільшого вживається словоспинятися,а незупинятися.«Найглибша любовнеспиняєтьсяперед самопожертвою. Не кожен зрозуміє цю велич людини…»(Л.Смілянський.)