ЗБІРКА, ЗБІРНИК, ЗІБРАННЯ.
Ці слова часто не розрізняють за значенням, тим часом кожне з них має свої смислові відтінки.
Збірка— це однотомне або кількатомне видання творів одного автора. Наприклад:збіркавіршів Сосюри,збіркаоповідань молодого прозаїка і т. ін. «Перша книга Тичини —збіркавіршів «Сонячні кларнети» — вийшла в 1918 р.» «Гребінка своєюзбіркоюблискуче підтвердив прогресивну думку про життєвість і необхідність введення в літературу живої української народної мови». «Своюзбіркупоезій Ю. Яновський назвав «Прекрасна УТ». УТ — це Україна трудящих». « …1939 р. видано повнузбіркутворів Шевченка у п'яти томах».(Зжурналів.)
Збірникнайчастіше вживають, коли мова йде про книжку, в якій зібрано художні твори або наукові статті кількох або багатьох авторів, тексти певного призначення, різні матеріали, документи. Наприклад:філологічнийзбірник,збірникдиктантів.
Зібранняозначає сукупність творів якогось автора, багатотомне видання творів певного автора (словозібранняв інших значеннях не розглядаємо).
Багатотомне видання творів одного автора можна назвати ізібраннямізбіркою(наприклад: «П'ятдесятитомнезібраннятворів І. Франка» і «П'ятдесятитомназбіркатворів І. Франка»), але про однотомне видання творів одного автора кажуть, що цезбірка,а незібрання.
Отже,збірканайчастіше вживається, коли в книжці зібрані твори одного автора,збірник— коли різні документальні матеріали або твори різних авторів;зібрання— багатотомне видання творів одного автора.