ЗАГРОЖУВАТИ, ПОГРОЖУВАТИ.
Дехто автоматично вживає перше або друге слово, вважаючи їх варіантами. Хоч вони близькі морфологічно — відрізняються тільки префіксами, — проте мають змістові відмінності.
Загрожуватиозначає «становити небезпеку», «створювати небезпеку». Наприклад: «Порушення правил експлуатації машинзагрожуєаварією». «Несвоєчасне внесення абонементної платизагрожуєвідключенням телефону». «Невитривалим організмам у цьому кліматізагрожуєзагибель». «Тепер намзагрожуваланова небезпека».
Погрожуватиозначає «нахвалятися зробити щось неприємне», «залякувати», зокрема «робити характерний жест кулаком або пальцем на попередження про здійснення погрози». «Римський імператор боявся посилення Росії іпогрожувавБогданові Хмельницькому походом на Україну всіх сил європейських католиків, нахвалявся винищити народ, який не хоче прийняти римське віросповідання».(О.Довженко.)«Ми летіли, аж дух захоплювало, а за нами наздогін з свистом, реготом і зойками гнались парубки,погрожуючикулаками…»(М.Коцюбинський.)«Учителька розсердилась, почервоніла. Суворо наказала не пустувати в класі,погрожуючивигнати зі школи».(С.Васильченко.)«Не раз, проходячи мимо, Данькопогрожувавйому кулаком, та все не міг здійснити своєї погрози».(О.Гончар.)
Проте деякі мовці, та й автори літературних творів, часом не надають значення відмінностям у семантиці цих двох слів і тим самим припускаються стилістичної помилки. Наприклад: « …Із урвища звисав велетенський камінь, обмитий вітрами, він уже надколовся зверху іпогрожувавзагородити вузький прохід». «Це були не оплески, а грім, щопогрожувавзруйнувати клуб». «О к с а н а: Прийшовзагрожуватьмені?». «Староста вмовляв Михайла Барабаша,загрожувавйому, підкупав його родичів, навіть родину…»
У перших двох прикладах слід було вжити дієсловозагрожувати,в останніх —погрожувати.
«Гнила осіньпогрожувала(треба:загрожувала)засмоктати вози і гармати в грузьких… болотах». «Часто, посварившись з братом, дівчинказагрожувала(треба:погрожувала),що розповість батькам про його пустощі й витівки».