Чи правильно ми говоримо?

ВСТУПАТИ.

У сучасній українській мові слововступативживають у значенні «бути зарахованим до якогось навчального закладу, до складу якоїсь організації». «Виявляється, вони зі Світланою товаришують ще з того часу, як разомвступалидо інституту».(Є.Гуцало.)«Микола, як звали нового знайомого, виявилося, тежвступаєв університет, тільки не на літературний, а на біологічний факультет».(ГригорійТютюнник.)
Не бажано з погляду сучасної норми вживати в цьому значенні словопоступати.На жаль, таке явище помічається часто. Наприклад: «І Улас задумавпоступатив Харківський університет».
Правомірність формивступатипідтримується наявністю таких слів, яквступ,вступникита ін.
Поступатичасом також неправильно вживають замість слованадходити.
Надходити,крім значення буквального («підходити» — «Незабаром до гуртунадійшовще один хлопець»), вживається й у переносному значенні. Насамперед для передачі наближення якогось часу, періоду. «Надходиввечір, але мати десь забарилась».(О.Довженко.)
Друге йога значення — «дійти, прибути за призначенням, коли йдеться про щось надіслане, повідомлене, передане». «У торговельну сітку міст і сілнадходитьдедалі більше товарів».
Буває, щопоступативживають замістьробити,діяти,чинити.Наприклад, у мові персонажів: «О д а р к а. … не гнала я її (дочки) від себе і приймати не буду… Ї в г а. Ото-то й є, що ти не по-матерньомупоступаєш…»(ПанасМирний.)«М у с і й. Як по законупоступати,то слід її арештувати».(М.Кропивницький.)Порівняйте: «У л я н а. Прошу тебе, Іване! Я потерпіла людина. Я маю право! О р л ю к. Я так само потерпілий. Але я повинен мислити ідіятизалежно від сили речей».(О.Довженко.)«…Самець і самка [лебеді] паруються раз, на все життя. І коли одне з них гине, то гине й друге. — …І якщо подруга залишилась сама, — розповідає Воронцов, заплющивши очі, — торобитьтак: знімається з тужливим ячанням високо-високо в небо, забирається на страшенну височінь — ледве мріє… І потім враз, склавши крила, шугає звідти сторчма вниз…»(О.Гончар.)«— Що менічинити,щоробити?Адже я згодився, обіцяв! — бігає по хаті збурений Макар Іванович». «Дмитрик чує дитячим серцем, що так поганочинити,як воничинять».(М.Коцюбинський.)
У «Словнику української мови» (т. VII, с. 383 — 384) наведено словопоступати,але всі його значення визнані застарілими. Отже, фактично словапоступатив сучасній українській літературній мові не існує.