ВИПЛИВАТИ, ВИТІКАТИ.
Випливатив переносному значенні означає «бути висновком, логічним наслідком чогось попереднього». «З усього сказаноговипливає, що…» «Разом з тим весь реальний і земний світ бачився [нашими предками] як відлунний щодо невидимого (внутрішнього) та небесного. Цевипливалоіз розуміння властивостей світла, поняття доцентрової і відцентрової тяги, матеріального (тілесного) та енергетичного (духовного)».(Зжурналу.)
Слововитікативживається тільки в буквальному, фізичному значенні: «литися звідкись» (наприклад:водавитікаєзкрана), «брати початок з якогось водоймища»(річкавитікаєзозера). «Полював я на сохатих… А потім я побачив, як із схилу кручівитікаємаленький чорний струмок. То й була нафта».(О.Донченко.)«…Пускають електрику, пушка «стріляє» вогнетривкою масою й замуровує «льотку», щоб звідтиневитікавчавун…»(Зжурналу.)Це значення може виступати і метафорою.
«З його грудей голосвитікавтихеньким струмочком, жебонів неквапно…»(Є.Гуцало.)Стилістична помилка полягає в тому, що дехто в значенні «бути логічним наслідком чогось» вживає слововитікати. Наприклад: «І треба сказати, що цей факт звучить у п'єсі правдиво і цілком логічновитікаєз розвитку подій». Але слововитікатив переносному значенні не узвичаєно вживати. Тому тут слід сказати:випливаєз розвитку подій.