Чи правильно ми говоримо?

АНФАС.

Лицем до того, хто дивиться. По-українськи слід вживати без прийменника, бо у французькій мові, з якої це слово запозичено, воно буквально значить «в лице»(enface). Інколи неправильно кажуть: «Я сфотографувавсяванфас»; виникає тавтологія. Треба: «Я сфотографувавсяанфас». «І фотографії повирізував, правда, самі лише профілі —анфасніде не попадався».(О.Гончар.)