АДРЕС, АДРЕСА.
Адрес— писане привітання, письмове звернення до когось з нагоди якоїсь події, переважно ювілею. Наприклад: «Великий інтерес становить придбаний музеємадрес, піднесений Курако робітниками і службовцями доменного цеху…»(Згазети.)«Доярки скинулись по карбованцю, Тетяна відредагувала почеснийадрес».(С.Добровольський.)
Інодіадресплутають задресою. «Місцевком профспілки і адміністрація підготували ювіляровіадресу». Слід сказати: «Місцевком профспілки і адміністрація підготували ювіляровіадрес».
Адреса— напис на поштовому відправленні; зазначення місця мешкання особи або місце знаходження установи. Наприклад: «Ваш син живий. Лежить він у шпиталі. Тут, у Москві, і хоче бачить вас… Йогоадреса…»(В.Сосюра.)«Максим хитав головою, слухав і навіть шепотів іноді губами, повторюючи назвисько абоадресу».(В.Винниченко.)
Формаадресаусталилася в сучасній мові, коли йдеться про помешкання особи або місце розташування установи. Найпоширеніша помилка полягає в тому, що напис на конверті чи посилці називаютьадресзамістьадреса. Наприклад: «Він надіслав листа на мій домашнійадрес» (треба: «на мою домашнюадресу»). Буває і навпаки, правда, рідше. В одній із газет під час ювілею Києва було надруковано: «Місто, дороге серцю кожного. Так сказано про Київ у одній з вітальнихадрес, представленій на виставці подарунків на честь його 1500-річчя». Слід було написати: «…в одному з вітальнихадресів, представленому на виставці…»
А на початку століття іноді в тому самому значенні вживали це слово і в чоловічому, і в жіночому роді. Наприклад: «Запечатавши в конверту, написавшиадрес, писар уночі зайшов через садок і уткнув пакет в щілину дверей, котрі виходили в садок».(І.Нечуй-Левицький.)Або в Лесі Українки: «Маниного сталогоадресупоки ще нема», хоча в її ж «Блакитній троянді» знаходимо: «Л ю б о в. А як же ви знайшли? Звідки ви довідались моєїадреси?»
В українській мові і в прямому значенні («Лист прибув на мою домашнюадресу»), і в переносному («закиди на йогоадресу») зі словомадресатреба вживати прийменникна. «НаадресуЧабанчука полетіло кілька таких… виразів, що він тільки розгублено подивився навколо».(О.Донченко.)