АБІТУРІЄНТ.
Походить від латинськогоabituriens, що означало «той, хто збирається піти». Справді, раніше цим словом називали випускника середньої школи. «Галя … знімала кімнату якабітурієнткаПолтавської жіночої гімназії, що приїхала до Одеси вступити до Вищих жіночих курсів на філологічний факультет».(Ю.Смолич.)Та згодом словомабітурієнту нас почали називати того, хто готується вступити до вищого навчального або середнього спеціального закладу. «…Більшість вузів і технікумів шукає майбутнє поповнення спрямовано й активно, вони ще задовго до прийому прагнуть ближче познайомитися забітурієнтами».(Згазети.)«У Кухлика був той стан, який буває вабітурієнта, котрий несподівано для самого себе помітив своє прізвище в списку зарахованих».(О.Чорногуз.)
З часом утвердилося вживання словаабітурієнтсаме в значенні вступника до навчального закладу, а випускника школи так майже ніхто не називає. Доля цього слова склалася таким чином тому, що, з одного боку, всіабітурієнти, тобто вступники до вищих або середніх спеціальних навчальних закладів, є випускниками школи; з іншого боку, словоабітурієнтє точнішим, ніжвипускник, бо називає тих випускників, що мають намір вступити до якогось навчального закладу.