Большой украинско-русский словарь
МАНІРНИЧАТИ
дієсл.недокон. виду(що робити?);неперех.
Дієприслівникова форма: манірничавши, манірничаючи
манерничатьДеепричастная форма: манерничав, манерничая
- манірничати—див. манритися...Словник чужослів Павло Штепа